21019 м.Вінниця, вул.Нагірна,13 тел.: 8 (0432) 55-68-79; 55-68-92

Психологічна служба

ps

Психологічна служба коледжу діє згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 127 від 03 травня 1999 року (Зі змінами згідно з наказом МОН № 616 від 02.07.2009 року) «Про затвердження Положення про психологічну службу системи освіти України», керується Етичним кодексом практичного психолога та соціального педагога, дотримується педагогічної етики, поважає гідність особистості. Вона будує свою діяльність на основі доброзичливості та довіри у співробітництві з усіма учасниками освітнього процесу.

Принципом роботи служби є конфіденційність, працівники зберігають професійну таємницю, не поширюють відомостей, отриманих в процесі діагностики та корекційної роботи.

Робота психологічної служби коледжу спрямована на вирішення конкретних проблем, з якими звертаються студенти, їхні батьки, викладачі та співробітники.

Основною метою діяльності психологічної служби коледжу є підвищення ефективності педагогічного процесу, розвиток і формування зрілої професійно орієнтованої особистості, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя всіх учасників освітнього процесу.

Соціально-педагогічний патронаж спрямований на надання соціально-педагогічної допомоги незахищеним категоріям здобувачів освіти з метою подолання ними життєвих труднощів та підвищення їхнього соціального статусу.

Психологічна служба надає психологічну та соціально-педагогічну допомогу дітям-сиротам , дітям, позбавленим батьківського піклування та особам з їх числа, постраждалим, внутрішньо переміщеним особам з зони АТО та Криму, дітям учасників бойових дій, здобувачам освіти з ООП, особам, що потрапили в складні життєві обставини.

Робота психологічної служби коледжу спрямована на вирішення конкретних проблем, з якими звертаються студенти, їхні батьки, викладачі та співробітники коледжу.

Діяльність служби забезпечують:
Павлюк Лариса Петрівна – практичний психолог;
Сорочан Марина Петрівна – соціальний педагог.

Зі своїми питаннями Ви можете звернутися до працівників психологічної служби в будь-який час .

У яких випадках можна звертатися в психологічну службу?

* якщо у Твоїй родині є проблеми, які Тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим;
* якщо хтось примушує Тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують Твою гідність, а Ти не знаєш як себе поводитиу такій ситуації;

* якщо Ти відчуваєш, що Тобі потрібна допомога  лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків;

* і просто коли Тобі здається, що всі інші відвернулися від Тебе і ніхто тебе вже не розуміє

Ми завжди раді прийти Вам на допомогу!


pavПАВЛЮК ЛАРИСА ПЕТРІВНА
практичний психолог коледжу

Життєве кредо: «Найщасливіша та людина, яка дарує щастя найбільшій кількості людей» (Д. Дідро)

Працює в коледжі з 2007 року. У 2013 році присвоєно кваліфікаційну категорію «практичний психолог вищої категорії».

Освіта вища. Кваліфікація за дипломом – практичний психолог.

Пройшла п’ятирічну психотерапевтичну та медичну підготовку з напрямку «Психодрама» (2005 р).

Була учасником IV та V сесії вищої соціально-психологічної школи, в рамках яких працювала з напрямку організації глибинної психокорекції (2007-2008 рр.).

Є педагогом тренером за програмою «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя» (2010 р) та навчальної програми «Дорослішай на здоров’я» (2012 р.). «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» (2017р.). «Шкільна служба розв’язання конфліктів.» (2018р.).

В 2020 році присвоєно звання «психолог-методист». 

 

 


4541454СОРОЧАН МАРИНА ПЕТРІВНА
соціальний педагог коледжу

Життєве кредо: «Важливо не те як багато ми даємо, а як багато любові ми в це вкладаємо»

Працює в коледжі з 2015 року.

Освіта вища. Магістр. Кваліфікація за дипломом – викладач російської мови, вчитель зарубіжної літератури, соціальний педагог.

Є педагогом тренером за програмою «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя» (2016 р.) та навчальної програми «Дорослішай на здоров’я» (2016 р.). «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» (2017р.). «Школа ініціативності  та підприємливості (2017р.)». «Шкільна служба розв’язання конфліктів.» (2018р.).

 

 

 

 

 


Нормативні документи, якими керується психологічна служба у своїй діяльності.

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про освіту»

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380)

Стаття 76. Психологічна служба та соціально-педагогічний патронаж у системі освіти

  1.  У системі освіти діє психологічна служба, положенняпро яку затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи.
  2. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами.
  3.  За своїм статусом практичні психологи та соціальні педагоги закладів освіти належать до педагогічних працівників.

ПОЛОЖЕННЯ
про психологічну службу у системі освіти України

(Затверджено наказом Міністерства освіти України 22 травня 2018 року № 509. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 липня 2018 р. за № 885/32337)

І. Загальні положення

  1.  Це Положення визначає мету, структуру психологічної служби, організацію управління нею, основні завдання, принципи, функції, зміст та порядок діяльності працівників психологічної служби установ освіти, закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, позашкільної освіти, спеціалізованої освіти, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти та вищої освіти, є правовою та організаційно-методичною основою її роботи.
  2. У системі освіти діє психологічна служба, що забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку здобувачів освіти, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, гендерних та інших індивідуальних особливостей, сприяє створенню умов для виконання освітніх і виховних завдань закладів освіти.

Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи.

Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам. Соціально-педагогічний патронаж здійснюють соціальні педагоги.

  1. Метою діяльності психологічної служби є сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.
  2. У своїй діяльності психологічна служба керується Конституцією України, Законами України «Про освіту»«Про дошкільну освіту»«Про загальну середню освіту»«Про позашкільну освіту»«Про професійно-технічну освіту»«Про вищу освіту», іншими законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, а також цим Положенням.
  3.  Терміни, що використовуються у цьому Положенні, вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про освіту»«Про дошкільну освіту»«Про загальну середню освіту»«Про позашкільну освіту»«Про професійно-технічну освіту»«Про вищу освіту»«Про запобігання та протидію домашньому насильству»«Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»«Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю»«Про охорону дитинства»«Про соціальні послуги»та інших актах законодавства України.
  4.  Психологічна служба співпрацює з органами охорони здоров’я, соціальної політики, молоді та спорту, внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади, а також комунальними закладами соціального захисту дітей, підтримки сімей, дітей та молоді, фахівцями із соціальної роботи об’єднаних територіальних громад, громадськими організаціями.

ІІ. Структура, управління та зміст діяльності психологічної служби

  1. Структура психологічної служби:

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти»;

Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи Національної академії педагогічних наук України;

навчально-методичні центри/кабінети/лабораторії психологічної служби Автономної Республіки Крим, обласні, Київський(а) і Севастопольський(а) міські;

районні (міські) навчально-методичні центри/кабінети/лабораторії психологічної служби, методисти психологічної служби районних (міських) методичних центрів/кабінетів/лабораторій, управлінь (відділів) освіти, об’єднаних територіальних громад (далі - ОТГ); підрозділи психологічної служби у закладах вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти; практичні психологи і соціальні педагоги психологічної служби закладів освіти.

  1.  До складу психологічної служби входять практичні психологи, соціальні педагоги закладів освіти міст, районів, ОТГ, керівники (директори), методисти навчально-методичних центрів/кабінетів/лабораторій психологічної служби Автономної Республіки Крим, обласних, Київського(ї) і Севастопольського(ї) міських, працівники психологічної служби департаментів, управлінь, відділів освіти.
  2.  Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти»:

організовує діяльність психологічної служби на всіх рівнях;

бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань діяльності психологічної служби;

організовує заходи із підвищення професійного рівня працівників психологічної служби;

здійснює організаційне забезпечення проведення фахових конкурсів;

організовує діяльність науково-методичної комісії щодо експертиз освітніх програм, освітньої літератури відповідного напряму роботи тощо;

співпрацює з установами (закладами), громадськими організаціями з питань діяльності психологічної служби;

проводить дослідження з проблем психологічної та суміжних наук;

здійснює аналіз стану діяльності психологічної служби та прогнозування тенденцій її розвитку;

забезпечує узагальнення, поширення та обмін науково-методичними здобутками шляхом публікації результатів досліджень, організації та проведення заходів.

  1. Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи НАПН України:

організовує прикладні наукові дослідження та інноваційні розробки у сфері соціальної педагогіки та прикладної психології;

бере участь у науково-методичному забезпеченні психологічної служби у межах компетенції;

розробляє науково-методичні вимоги до змісту діяльності працівників психологічної служби;

бере участь у науково-дослідних, дослідно-експериментальних роботах з питань практичної психології і соціальної роботи;

залучається до проведення незалежної наукової експертизи;

розробляє методики, техніки і технології роботи із здобувачами освіти, в тому числі з дітьми з особливими освітніми потребами.

  1. Навчально-методичні центри/кабінети/лабораторії психологічної служби Автономної Республіки Крим, обласні, Київський(а) і Севастопольський(а) міські створюються місцевими органами виконавчої влади, а також можуть створюватися як структурні підрозділи відповідних департаментів (управлінь) освіти і науки, закладів післядипломної педагогічної освіти або як окремі юридичні особи та підпорядковуються засновнику з усіх питань діяльності.
  2. Штати і структуру навчально-методичних центрів/кабінетів/лабораторій психологічної служби Автономної Республіки Крим, обласних, Київського(ї) і Севастопольського(ї) міських формують засновники відповідно до посад та напрямів роботи:

керівник (директор), який організовує діяльність психологічних служб;

методисти, які беруть участь в організації діяльності психологічних служб закладів дошкільної освіти;

методисти, які беруть участь в організації діяльності психологічних служб закладів загальної середньої освіти, позашкільної освіти;

практичні психологи та соціальні педагоги, які здійснюють супровід закладів освіти.

  1. Навчально-методичні центри/кабінети/лабораторії психологічної служби Автономної Республіки Крим, обласні, Київський(а) і Севастопольський(а) міські, районні (міські) навчально-методичні центри/кабінети/лабораторії є основними організаційно-методичними ланками психологічної служби у системі освіти, які забезпечують діяльність психологічної служби, а саме:

надають навчально-методичну, інформаційну, консультативну та експертну підтримку працівникам психологічної служби;

здійснюють та організовують науково-дослідні, дослідно-експериментальні, практичні дослідження за пріоритетними напрямами діяльності психологічної служби;

організовують діяльність методичних об’єднань практичних психологів і соціальних педагогів;

впроваджують досягнення психологічної і соціально-педагогічної науки та кращого досвіду у практичну діяльність працівників психологічної служби;

беруть участь в організації підвищення кваліфікації та розвитку професійної компетентності працівників психологічної служби; оцінюванні, прогнозуванні та формуванні освітньої політики.

  1. Районні (міські) навчально-методичні центри/кабінети/лабораторії психологічної служби створюються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, в тому числі ОТГ, можуть функціонувати як структурні підрозділи органів управління освітою або як юридичні особи та підпорядковуються засновнику з усіх питань діяльності.
  2.  Штати навчально-методичних центрів/кабінетів/лабораторій відповідної території (міст, районів, ОТГ) формують засновники відповідно до посад та напрямів роботи:

керівник (директор), який організовує діяльність психологічних служб;

методисти, які беруть участь в організації діяльності психологічних служб закладів дошкільної освіти;

методисти, які беруть участь в організації діяльності психологічних служб закладів загальної середньої освіти, позашкільної освіти;

практичні психологи та соціальні педагоги, які здійснюють супровід закладів освіти в місті, районі, ОТГ.

За неможливості створення районного(ї) (міського(ї)) навчально-методичного(ї) центру/кабінету/лабораторії психологічної служби системи освіти до штатного розпису районного(ї) (міського(ї)) методичного(ї) центру/кабінету/лабораторії вводиться посада методиста з психологічної служби.

  1. Керівник (директор) обласного(ї)/районного(ї) (міського(ї)) центру/кабінету/лабораторії психологічної служби, методист з психологічної служби районного(ї) (міського(ї)) методичного(ї) центру/кабінету/лабораторії підпорядковуються засновнику з усіх питань діяльності.

Штатні працівники навчально-методичних центрів/кабінетів/лабораторій психологічної служби Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київського(ї) і Севастопольського(ї) міських підпорядковуються керівнику (директору).

  1. Працівники психологічної служби закладів і установ освіти відповідної території підпорядковуються керівнику (директору) закладу освіти і установи з усіх питань діяльності.
  2.  Посади працівників психологічної служби вводяться до штатних розписів закладів освіти відповідно до нормативів чисельності працівників психологічної служби, затверджених у встановленому порядку, та в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат. Посади обіймають працівники з вищою освітою за відповідною спеціальністю.
  3. Практичний психолог закладу та/або установи освіти здійснює:

психологічне забезпечення освітнього процесу;

психологічний супровід психічного, розумового, соціального і фізичного розвитку здобувачів освіти;

психологічну діагностику та аналіз динаміки психічного, розумового і соціального розвитку здобувачів освіти;

психологічний супровід адаптації до умов освітнього процесу;

реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких, корекційних програм з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти;

консультативну допомогу всім учасникам освітнього процесу з питань навчання, виховання здобувачів освіти, особистісного та професійного розвитку тощо;

роботу з постраждалими від насильства дітьми тощо.

  1. Практичний психолог закладу та/або установи освіти бере участь в:

освітній діяльності, спрямованій на забезпечення всебічного розвитку здобувачів освіти як особистості та найвищої цінності суспільства, їх талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству;

роботi педагогічної ради, психолого-педагогічних консиліумів, семiнарiв і засiдань методичних об’єднань;

розробці та впровадженні розвивальних, корекційних програм, посiбників, методичних рекомендацiй, планів освітньої дiяльностi з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей здобувачів освіти, а також для осіб, які перебувають на індивідуальній та інклюзивній формі навчання.

  1. Практичний психолог закладу та/або установи освіти сприяє:

формуванню у здобувачів освіти відповідальної та безпечної поведінки в ситуаціях ризику, навичок здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я, готовності до самореалізації;

профільному та професійному самовизначенню здобувачів освіти, формуванню життєвої компетентності;

формуванню соціально-комунікативної компетентності обдарованих дітей;

попередженню та профілактиці професійного вигорання педагогічних працівників;

формуванню психологічної готовності учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі з дитиною з особливими освітніми потребами;

формуванню психологічної культури учасників освітнього процесу;

попередженню будь-яких видів і форм насильства та конфліктів серед здобувачів освіти;

формуванню небайдужого ставлення здобувачів освіти до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування педагогів про випадки домашнього насильства і конфліктів серед здобувачів освіти, що стали їм відомі.

  1. Соціальний педагог закладу та/або установи освіти здійснює:

соціально-педагогічний супровід здобувачів освіти, колективу та мікрогруп, осіб, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах;

просвітницьку та профілактичну роботу серед учасників освітнього процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, злочинності, алкоголізму, наркоманії тощо;

вивчення та аналіз соціальних умов розвитку здобувачів освіти, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних і дитячих громадських організацій.

  1. Соціальний педагог закладу та/або установи освіти бере участь у:

роботi педагогічної ради, психолого-педагогічних консиліумів, семiнарiв і засiдань методичних об’єднань;

плануванні і реалізації завдань соціалізації здобувачів освіти, адаптації їх у новому колективі і соціальному середовищі;

наданні допомоги дітям і сім’ям, що перебувають у складних життєвих обставинах або потребують посиленої педагогічної уваги чи мають особливі освітні потреби, в тому числі постраждалим від насильства та військових конфліктів.

  1. Соціальний педагог закладу та/або установи освіти, сприяє:

взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам (законним представникам);

захисту прав здобувачів освіти від будь-яких видів і форм насильства, представляє їхні інтереси у правоохоронних і судових органах тощо;

формуванню у здобувачів освіти відповідальної поведінки, культури здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я;

попередженню конфліктних ситуацій, що виникають під час освітнього процесу, запобіганню та протидії домашньому насильству.

  1. Атестація практичних психологів, соціальних педагогів, методистів, працівників, керівників (директорів) навчально-методичних центрів/кабінетів/лабораторій психологічної служби у системі освіти здійснюється відповідно до чинного законодавства.
  2. Психологічна служба закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти підпорядковується керівнику (директору) таких закладів.

Структура та штатний розпис психологічної служби закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти визначаються закладом освіти.

  1.  Психологічна служба закладів вищої освіти підпорядковується керівнику або одному із заступників таких закладів.

Структуру та штатний розпис психологічної служби закладу вищої освіти визначає заклад вищої освіти.

  1. Наукове і методичне забезпечення навчально-методичних центрів/кабінетів/лабораторій психологічної служби Автономної Республіки Крим, обласних, Київського(ї) і Севастопольського(ї) міських здійснюється відповідно до частини першоїстатті 75 Закону України «Про освіту».

ІІІ. Основні завдання, принципи та функції психологічної служби

  1. Завдання психологічної служби:

збереження та зміцнення психічного та соціального здоров’я, сприяння особистісному, інтелектуальному, фізичному і соціальному розвитку здобувачів освіти шляхом доповнення сучасних методів навчання та виховання ефективними психолого-педагогічними технологіями;

сприяння забезпеченню психологічної безпеки, надання психологічної і соціально-педагогічної допомоги всім учасникам освітнього процесу.

  1.  Принципами діяльності психологічної служби є:

науковість, цілісність і наступність, професійна компетентність та відповідальність;

індивідуальний підхід;

доступність соціально-педагогічних та психологічних послуг (допомоги);

міждисциплінарність, комплексність і системність у здійсненні професійної діяльності;

добровільність;

людиноцентризм та партнерство;

конфіденційність;

дотримання норм професійної етики.

  1.  Функції психологічної служби:

діагностично-прогностична - психолого-педагогічне вивчення чинників становлення особистості, її індивідуального розвитку;

організаційно-методична - визначення стратегії, мети, завдань, планування діяльності психологічної служби та координація взаємодії учасників освітнього процесу;

корекційно-розвиткова - система впливів, спрямованих на подолання визначених проблем, труднощів, шкідливих звичок, негативних емоційних станів тощо у здобувачів освіти; здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подолання різних форм девіантної поведінки; сприяння розвитку освітніх, інтелектуальних, загальних, спеціальних та соціальних здібностей, формування мотивації до освітньої діяльності у здобувачів освіти; надання психолого-педагогічної допомоги здобувачам освіти з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;

консультативна - допомога у вирішенні проблем щодо розвитку, виховання, навчання та формування психологічної і соціальної компетентності учасників освітнього процесу;

просвітницько-профілактична - поширення психологічних знань, виявлення фактів порушення прав дитини, вжиття заходів щодо подолання негативних чинників, які впливають на життєзабезпечення дитини, її моральний та соціальний розвиток, профілактика та попередження негативних впливів;

соціально-захисна - здійснення соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу, які опинилися у складних життєвих обставинах, перебувають у кризових ситуаціях (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо); захист конституційних прав і статусу, законних інтересів здобувачів освіти.

  1.  Напрями діяльності працівників психологічної служби:

діагностика - виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально--психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні;

профілактика - своєчасне попередження відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі;

корекція - усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки;

навчальна діяльність - форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості;

консультування - багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу;

зв’язки з громадськістю - діяльність, спрямована на досягнення взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами, колективами, соціальними групами, організаціями, державними органами управління;

просвіта - формування психологічної та соціальної компетентності учасників освітнього процесу.

  1.  Тривалість робочого тижня та графік роботи практичного психолога і соціального педагога закладу освіти визначаються чинним законодавством з урахуванням типу закладу освіти та змісту роботи працівника.

Практичний психолог та соціальний педагог здійснюють діяльність як у закладі освіти (психологічна просвіта, діагностична, консультативна, освітня діяльність, обробка результатів досліджень тощо), так і за його межами (підготовка до проведення заходів, оформлення робочої документації, планування, звітність, робота у навчально-методичних та наукових центрах, громадських організаціях тощо).

  1.  Практичному психологу та соціальному педагогу закладу та установи освіти надаються окремі робочі та навчальні приміщення (кабінети) для групової та індивідуальної роботи, що забезпечуються необхідними технічними засобами, канцелярським приладдям, навчально-методичними матеріалами тощо.
  2. Працівник психологічної служби зобов’язаний:

знати чинне законодавство щодо діяльності психологічної служби у системі освіти та інші нормативно-правові акти, пов’язані з його діяльністю;

будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри, у тісній співпраці з усіма учасниками освітнього процесу;

застосовувати у роботі психологічний і соціологічний інструментарій, рекомендований для використання;

бути компетентним і постійно збагачувати знання у межах своєї компетенції;

надавати психологічну допомогу за запитами учасників освітнього процесу;

уникати будь-яких неофіційних взаємин з учасниками освітнього процесу;

інформувати учасників освітнього процесу про результати проведених психологічних обстежень, їх значення і можливості подальшого використання (за винятком особистої інформації), про свою діяльність на основі об’єктивних і точних даних таким чином, щоб не зашкодити професії;

здійснювати індивідуальну діагностику, корекцію за запитом учасників освітнього процесу, отримавши письмову згоду батьків (законних представників). Зазначена згода може бути відкликана у будь-який момент;

виконувати функції та надавати оцінювальні судження щодо учасників освітнього процесу, зокрема щодо їх поведінки, особистих рис, відповідності соціальним нормам, з неупередженістю;

використовувати науково обґрунтовані методи і технології професійної діяльності;

поважати професійну компетентність своїх колег та представників суміжних професій;

популяризувати соціально-психологічні знання;

поважати гідність здобувачів освіти;

виконувати свої посадові обов’язки в межах своїх повноважень;

нести особисту відповідальність за результати і наслідки своєї професійної діяльності;

пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків (законних представників);

постійно підвищувати свій професійний рівень;

знати вимоги державних стандартів щодо забезпечення освітнього процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.

  1.  Працівник психологічної служби має право:

визначати різні види робіт з огляду на потреби закладу, установи;

планувати діяльність відповідно до рекомендацій методичних установ психологічної служби;

ознайомлюватися з документами, скаргами, що містять оцінювання його роботи, надавати щодо них роз’яснення;

захищати професійну честь і гідність;

здійснювати індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку тощо) діяльність за межами закладу освіти;

отримувати методичну допомогу, в тому числі й супервізію та інтервізію, підвищувати кваліфікацію, здійснювати перепідготовку;

вільно обирати освітні програми, форми навчання, заклади освіти, установи і організації, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку працівників психологічної служби;

відмовитись від виконання розпоряджень керівника (директора) в тих випадках, коли вони суперечать професійно-етичним принципам, та виконання діяльності, не передбаченої трудовим договором, посадовими обов’язками та планом роботи.

ІV. Фінансування діяльності психологічної служби

  1.  Фінансування діяльності працівників психологічної служби здійснюється згідно із законодавством.
  2. Фінансування діяльності працівників психологічної служби закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої, вищої освіти (у тому числі оплата праці) здійснюється за рахунок коштів засновника відповідно до законодавства.

Корисна інформація

Гімнастика для мозку

Поради першокурсникам

Поради випускнику щодо пошуку роботи

Факти про паління

Як змінити життя на краще

Гімнастика для мозку

Чим більше розумових операцій ми виконуємо «на автоматі», тим менше працює наш мозок. І в результаті ми отримуємо зниження рівня пам’яті та уваги, нездатність до навчання. Запропонована «гімнастика для мозку» не потребує спеціальних тренажерів та надздібностей. Нею можна займатися в будь-який час та в будь-якому віці. Головне – кожного дня!

Отже, у нейробіці (гімнастика мозку) є два головних правила:

  1. Із закритими очима робити звичні справи: наприклад, одягатися, приймати душ, ходити кімнатою та ін.. За допомогою цього правила інші органи відчуттів будуть працювати набагато потужніше.
  2. Писати лівою рукою хоча б декілька рядків на день. Також можна лівою рукою їсти, прибирати, чистити зуби тощо. Якщо ти лівша, то цю вправу необхідно робити правою рукою. Ця вправа допоможе ефективніше працювати півкулям мозку та провідним шляхам, що з’єднують ці півкулі та кору головного мозку.

Також у нейробіці є й інші вправи, які допоможуть покращити роботу мозку:

- нестандартне виконання стандартних справ (дістати визначену книгу із полиці наосліп, подивитися телепередачу, серіал із вимкненим звук та спробувати зрозуміти суть  із жестів, міміки героїв тощо);

- пограти з друзями в «буріме» (складання віршів, коли кожен учасник гри добавляє по одному-два рядки, зберігаючи задану тему і риму);

- на традиційні запитання (Як справи? Як навчання? Як особисте життя?) відповідати нестандартно, особливо;

- ламати звичайний хід подій (якщо ви кожної неділі їздите на природу, то замість поїздки можна сходити на виставу в театр, на кіносеанс чи концерт);

- рахувати без допомоги калькулятора;

- придумувати для звичайних речей незвичайне застосування (наприклад, зробити із старого черевика чи туфлі вазу або декоративну прикрасу для інтер’єру);

- запам’ятовувати номерні знаки машин;

- іноді змінювати стиль свого одягу.

Не обов’язково виконувати всі вправи, необхідно вибрати 4-5, які припадуть до душі, і вже через деякий час ви побачите результат.

Поради першокурсникам

Вітаю вас, першокурсники, із новим статусом – статусом студента. Однак не так просто ввійти в ритм нового життя, як здається. Особливо не- легко дається  перший рік навчання, оскільки наш вищий навчальний заклад дещо відрізняється від школи, тому вчорашньому школяреві не завжди легко вписатися в нове студентське життя. Для полегшення адаптації до навчання в коледжі були сформовані наступні рекомендації:

Порада 1

Не нервуйся. У перші дні й навіть тижні навчання ти, напевно, будеш почувати розгубленість, а то й пригніченість - все навколо незнайоме, народу тьма, нікому до тебе немає діла. Це неприємний, але абсолютно нормальний стан, пов'язаний з адаптацією до нових обставин, що дуже скоро пройде. Але поки ти погано орієнтуєшся в тонкощах коридорів і нумерації аудиторій, візьми собі за правило виходити з дому (або гуртожитку) хвилин на 10-15 раніше, ніж того вимагає час на дорогу до коледжу. По-перше, не запізнишся на першу пару, а по-друге, не будеш зайве нервувати.

Порада 2

Потрібних людей треба знати в обличчя. Тому в перші ж дні дізнайся, де знаходиться приймальня директора, навчально-методична та виховна частини. Це допоможе потім оперативно вирішувати різні питання.

Порада 3

Розклад - це твоя Біблія. На відміну від шкільного, колежанський розклад може змінюватися, тому не лінуйся заглядати в нього.

Порада 4

Не відтягуй з відвідуванням бібліотеки. Теоретично, підручників повинно вистачати на всіх студентів, але це тільки теоретично. На ділі ж діє принцип "хто не встиг, той спізнився", і переможеним в цій гонці дістаються найстаріші і пошарпаніші видання, а то й зовсім нічого. Заздалегідь дізнайся, що потрібно мати при собі, щоб тебе записали в бібліотеку.

Порада 5

Поцікався, до якої години відкрита їдальня. Поспішай завести знайомство з одногрупниками. Як правило, ці люди стають друзями на все життя. Запиши номери їх телефонів і адреси електронної пошти, особливо телефон старости групи. Не соромся дзвонити однокурсникам, щоб уточнити розклад, термін здачі контрольних, рефератів і т. д.

Порада 6

Запасися достатньою кількістю зошитів. Той, хто, не бажаючи "тягати зайву вагу", пише всі конспекти в один зошит, робить велику помилку: готуватися до іспитів із таких записів буде неймовірно важко. На звороті обкладинки запиши прізвище, ім'я та по батькові викладача, який викладає навчальну дисципліну та дізнайся дні та години, коли він буває в коледжі, ця інформація виявиться дуже цінною.

Порада 7

Подбай про те, щоб в сумці завжди лежали "про запас" 1-2 ручки - паста у них має звичку за звичай закінчуватися в найвідповідальніший момент. На лекціях дуже корисно мати при собі ручку червоного або зеленого кольору або кольоровий маркер - за допомогою їх можна підкреслювати найбільш важливі формули і визначення, ставити позначки на полях, виділяти нові терміни і т. д. Для занять іноземною мовою заведи не один, а кілька зошитів: у найтовстіший записуй граматичні правила, а в тих, що тонші, роби вправи. Про всяк випадок тримай у сумці хоча б один чистий зошит - на всяк випадок.

Порада 8

Якнайшвидше навчися конспектувати лекції. Це нескладно, головне - розробити систему символів і зрозумілих тобі скорочень. Усі символи разом із розшифровкою запиши на зворотному боці обкладинки зошита. Конспектуючи, не економ на папері. Залишай в зошиті поля для додаткових нотаток. Пам'ятай, що лекція не диктовка, тому не потрібно записувати за лектором слово в слово. Записуй лекцію у вигляді тез.

Не страждай, якщо у тебе не відразу буде виходити. Ведення конспекту - особлива наука, що вимагає тренування. Якщо відчуваєш, що безнадійно відстаєш, залиш в зошиті вільне місце, - можливо, інші виявляться спритнішими, і після лекції ти в них перепишеш, заповнивши ці пропуски.

Порада 9

Налаштуйся на те, що підготовка до сесії починається ... із першого заняття. Перед черговою лекцією не лінуйся хоча б побіжно переглянути конспект попередньої. Заодно з'ясуй, чи багато залишилося зовсім незрозумілих понять. Якщо прояснити їх не вдається навіть за допомогою підручника, не соромся звернутися до викладача - краще, якщо ти запитаєш його зараз, ніж він потім - на іспиті. Читати літературу теж треба починати відразу. На семінарах не відсиджуйся в куточку, а веди себе активно - виступай із доповненнями, уточненнями, задавай питання.

Порада 10

Радій! Студентське життя буває один раз в житті, і воно неповторне! У нас в коледжі проводяться всілякі масові заходи, бали та дискотеки, не лінуйся їх відвідувати. Потім буде що згадати!

Поради випускнику щодо пошуку роботи

Майже кожен випускник відчуває труднощі у пошуку першого робочого місця. Вибір місця праці та посади є одним з найважливіших рішень у житті молодої людини. Перша посада має великий вплив на майбутній розвиток кар'єри. Зміна середовища, яка тягне за собою налагодження нових зв'язків та контактів, нові цікаві пропозиції, дає можливість визначення власного кар'єрного шляху, що теж значною мірою впливає на почуття власної вартості.

Дорогий випускник, пам'ятай, що не тільки щасливий збіг обставин, але й свідома старанність будуть мати вплив на перебіг твоєї професійної кар'єри, на успіхи і кредити майбутнього професійного становища.

Пошук роботи без нервів

Що ж робити, щоб пошук роботи не втомлював і не забирав останні сили та нерви, а знайдена робота принесла фінансову стабільність, користь, задоволення і підвищення професійними сходинками? Пропонуємо Вам скористатися нашими порадами, щодо ефективного пошуку роботи.

  1. Визначення конкретної цілі. Перш за все, дайте відповідь на питання: «Чи знаю я конкретно, що шукаю? Чи є в мене конкретна ціль? Хто я очима роботодавців? Хто вони (роботодавці)? Де шукати (роботу)?Як презентувати себе?». Адже на роботі ми проводимо, як мінімум, третю частину свого життя, тому умови роботи впливають на ефективність нашої праці, здатність концентруватися.
  2.  Резюме — це просто. Принципи підготовки резюме. Знайомство роботодавця з вами починається задовго до співбесіди. Ваша перша зустріч з HR-менеджером або менеджером з підбору персоналу — це ваше резюме, аркуш паперу формату А4, де вказано важливу інформацію про вашу освіту, досвід роботи, а також ваші особисті дані. Підійти до викладу даної інформації треба дуже серйозно.
  3. Вивчення ринку праці. Пошук вакансій. Якщо ви вже вирішили, в якій сфері хотіли б працювати, можна переходити до вивчення ринку праці і пошуку підходящих вакансій. Є різні способи пошуку роботи:

-газети та журнали, присвячені працевлаштуванню

-інтернет – можливість зайти на спеціалізовані сайти, присвячені працевлаштуванню;

-оголошення в громадських місцях;

-Державна служба зайнятості;

-з допомогою родичів та знайомих;

-звернутися до спеціалізованих організацій, які займаються працевлаштуванням,

-створити власний бізнес.

  1. Співбесіда. Успішне проходження співбесіди — це справжнє мистецтво. Мистецтво спілкування, вміння відчувати міру у своїх словах і здатність контролювати свої несвідомі реакції. Щоб пройти співбесіду і отримати бажану посаду, треба вміти поставити себе на місце працедавця, зрозуміти і відчути, які вимоги будуть ставитися до людини, яка претендує на цю роботу. Вивчення цього мистецтва вимагає часу, але навчитися йому можна.

Для досягнення позитивного результату вам потрібно пройти два етапи — підготовку до співбесіди і власне  розмову. Перший етап — підготовка до співбесіди. Спочатку потрібно зібрати якомога більше відомостей про фірму і людей, з якими ви збираєтеся зустрітися. Знайти необхідну інформацію вам допоможе продукція компанії, рекламні брошури, статті в газетах і журналах. Певне, достатньо суб’єктивне враження «зсередини» про організацію дасть спілкування з людиною, яка є чи була її співробітником.

Дуже важлива частина підготовчого етапу — продумування відповідей на запитання, які, скоріше за все, ви почуєте. Серед таких запитань:

  • Що ви можете розказати про себе? (коротка розповідь, мінімум автобіографії, максимум­­­-навичок і досвіду, корисного для нової роботи).
  • Чому ви обрали нашу компанію? (можливості росту).
  • Які ваші сильні сторони? (перш за все — риси, корисні для організації).
  • На яку заробітну платню ви розраховуєте?

Людину, яка назве дуже низьку платню, скоріше за все, будуть вважати поганим спеціалістом. Людину, яка оцінить себе зависоко, — надто амбіціозною. Людина, яка вгадала або дізналася про реальну платню за таку посаду в компанії, виявляється, не використала усіх можливостей — можливо, вона могла би отримувати більше. Тому варто задавати т.зв. змістовні «атакуючі запитання». Проте є ще і перелік нестандартних запитань, для яких також непогано підготувати відповіді, які би підвищували ваші шанси на отримання потрібної посади:

  • Які з посадових обов’язків ви виконуєте з найбільшим успіхом?
  • Назвіть три ситуації, в яких вам не вдалося досягнути успіху. Чому?
  • Назвіть три моменти, які ви боїтеся виявити на новій роботі?
  • Як ви мотивуєте інших?
  • Як ви зрозумієте, що досягли своєї мети?

Вам потрібно психологічно підготуватися, щоб ваше хвилювання не виявилося сильнішим за вас. Одним допомагає те, що вони ніби дивляться на себе збоку, як у кіно, інші кілька разів продумують можливі варіанти протікання подій, треті уявляють щось дужеприємне і спокійне, коли відчувають, що почали хвилюватися. Для того, щоб не запізнитись на очікувану співбесіду, вам потрібно з’ясувати, де точно знаходиться потрібна організація і скільки часу потрібно на дорогу. Не забудьте про копії дипломів, резюме, рекомендацій, підготуйте імена і телефони осіб, які можуть вас порекомендувати.

Етап другий — сама співбесіда. Отже, ви вчасно прийшли в кабінет людини, з якою маєте спілкуватися, почуваєтеся достатньо впевнено і приблизно уявляєте собі, як будете відповідати на поставлені запитання. Вам потрібно знати ще кілька правил, щоб справити приємне враження: вітаючись з представником компанії, не подавайте руку першим, сідайте, коли вам пропонують це зробити, уважно слухайте і притримуйтесь того напрямку у бесіді, який задає співрозмовник, намагайтеся зрозуміти, навіщо задане кожне запитання, і відповідати, чесно описуючи свої кращі риси, не займайтеся зайвою саморекламою — краще описувати свої позитивні риси у межах поставленого запитання з ілюстраціями конкретними фактами, ні в якому разі не брешіть, але пам’ятайте про міру своєї відвертості, не критикуйте колишніх керівників і колег, знайдіть необхідну міру цікавості, врівноваженості і бадьорості, самостійності, ввічливості, не демонструйте співрозмовнику цинізм, негнучкість поглядів, нетерпимість до критики, зайву матеріальну зацікавленість, відсутність цілей і задач, небажання вчитися, причини колишніх звільнень краще пояснювати аргументовано, але без зайвих емоцій і образ, намагайтеся уникати обговорення власних особистих і фінансових проблем, після інтерв’ю варто подякувати співрозмовнику за увагу.

Не забувайте! Під час співбесіди поєднайте приємну зовнішність, інтелект, вміння спілкуватися, правильно підібрану інтонація, інтерес до інших, почуття власної гідності. Якщо ж можливе місце роботи справило на вас неприємне враження, якщо вам щось сильно не подобається у майбутніх співробітниках, то варто добре подумати, чи приймати таку пропозицію. Не забувайте, що знайти роботу не важко, якщо об’єктивно оцінити співвідношення власних бажань і здібностей.

 Як змінити життя на краще

 "Добре життя - це процес, не стан буття. Це напрямок - не пункт призначення"

Карл Роджерс 

  • Усміхайтеся – це надасть вам упевненості.
  • Відмовтеся від бажання жалітися або звинувачувати обставини інших людей.
  • Позбавляйтеся негативних думок. Життя –  це бумеранг.
  • Сприймайте життя як безперервний навчальний процес, навіть у негативному досвіді знайдіть корисне для себе.
  • Уникайте спілкування з песимістами, адже вони негативно впливатимуть на вас, знищать віру у себе.
  • Розвивайте у собі позитивну сторону душі – прагнення до віри.
  • Перетворіть несприятливі обставини на ситуацію, де ви ще раз зможете проявити свої здібності.
  • Не заздріть чужому успіхові. Позитивно оцініть свої сили, виявіть власні цілі.
  • Ніколи не здавайтеся. Спокійно ставтеся до успіху та невдач.
  • Змініть свою внутрішню настанову на ,,У мене все вийде’’
  • Частіше спілкуйтеся з людьми активними, оптимістами, успішними.
  • Спостерігайте, як діють успішні люди, наслідуйте зразки успішної поведінки.
  • Не звертайте уваги на дрібні непорозуміння, не перетворюйте їх на конфлікт.
  • Ніколи не уникайте персональної відповідальності.
  • Не бійтеся помилок – просто своєчасно їх виправляйте, чесно визнавайте свої помилки. Пам’ятайте, що впертість – самозахист слабкої людини.
  • Не виходить задумане – неодмінно розберіться чому.
  • Не засмучуйтесь через дрібниці.

Факти про паління

654646


Консультаційна сторінка

56464

646

646

77877878

87878

69956

Психологічна служба повідомляє

pdf128План заходів щодо попередження та профілактики насильницької моделі поведінки випадків булінгу серед студентів ВГПК

 Індивідуальна on-line консультація

 


Дайджест

ДАЙДЖЕСТ ПОДІЙ

Контакти

Зв'язатись з нами

8 (0432) 55-68-79

vgpk@ua.fm

Наша адреса

21019, м. Вінниця
вул. Нагірна, 13

Оплата за навчання та проживання

ОПЛАТИТИ